
Сіряківська Юлія , 13 років
Ліцей №208
м.Київ
Вчитель : Сахацька В.О.
Моя Русанівка
З самого народження моє життя проходило на дивному чудо-острові , ім.”я йому-Русанівка .Він весь у зелені. Тут є і парк, і берег Дніпра ,на якому улітку купається багато людей . Погода тут гарна, майже безвітряна , зимою багато снігу, і тому можна кататися на санчатах з безлічі гірок.Я хочу розповісти про його історію:
Урочище Русанівка на лівому березі Дніпра навпроти Києва відоме з давніх часів як володіння київських монастирів. На думку деяких істориків, воно отримало свою назву за прізвищем Сави Руслановича , який у ХVI столітті володів сусідніми землями. Саме з тих часів відомі село Русанів , Русанівське озеро, затока та рукав Дніпра .З 1906 року для колії мототрамваю до Броварів через Русанівську затоку був збудований двопролітний металевий міст, підірваний у перший рік війни - 1941.
1961 року у цій місцевості між Микольською Слобідкою та Березняками розпочалися роботи зі створення взірцевого житлового масиву. Оригінальний проект комплексної забудови розробили архітектори Кульчицький , Ладний, Пестряков та інженери Штекель і Коваль.
Після детального розпланування на краю Русанівської затоки був намитий острів, який піднімається над рівнем води на 3-5 метрів. Від лівого берега острів був відокремлений штучним проточним обвідним каналом довжиною 2 тисячі 700 метрів, глибиною 3-4 метри і 40 метрів завширшки. У південній частині каналу були встановлені 15 фонтанів із підсвічуванням, улітку на вихідних вони приємно бризкаються холодними краплями штучного дощу. Через канал були зведені три автомобільні та два пішохідні мости, деякі з них вже відремонтували . а зараз роблять той. Що коло моста Патону . мабуть буде красивий. Також збираються очищувати канал від бруду та сміття.
Упродовж наступних тринадцяти років штучний піщаний острів був забудований дев'яти- та шістнадцятиповерховими багатосекційними житловими будинками загальною площею 600 тисяч квадратних метрів. Сьогодні ж на Русанівці та поруч з нею височіють Нью-Йоркські гіганти.
Поперек острова був прокладений бульвар Олексія Давидова, перпендикулярно до нього — Русанівський бульвар, з боку Дніпра — Русанівська набережна, уздовж берегу каналу — вулиця Ентузіастів. Основна забудова масиву завершилася 19744 року. Саме на бульварі Давидова я й живу))Хочу трохи розповісти про чоловіка. На честь якого так назвали Русанівку:
Олексі́й Йо́сипович Дави́дов (1907-1963) – голова Київськогоо міського виконавчого комітету у 1947-63 рр. Він народився у 1907-му році у місті Климовичі (Республіка Білорусь) у родині робітника. З 1920-го року – навчався у профтехнікумі, потім став слюсарем на Климовичському заводі. У 1925-28 рр. працював слюсарем у Краматорську (Донбас). Член більшовицької партії з 1927-го року.1930-го року закінчив робітфак Київського індустріального інституту, працював майстром, начальником цеху заводу "Червоний екскаватор", за сумісництвом – секретарем партбюро. З 1938 по 1941 рр. – перший секретар Жовтневого райкому партії міста Києва, стає професійним партфункціонером.
За часів Другої Світової війни – учасник оборони Києва (комісар правого сектору оборони), уповноважений військової ради Південного фронту, заступник начальника бронетанкового управління Закавказького фронту з політроботи, уповноважений військової ради 4-го Українського фронту.
З 6-го листопада 1943-го року – третій, а пізніше – другий секретар Київського міськкому КП(б)У. З грудня 1947 до жовтня 1963 р. – голова виконкому Київської міськради депутатів трудящих.За час перебування Давидова при владі місто пережило голодні часи, руйнацію господарства і життя, страхіття Куренівської катастрофи. За бездіяльність, неспроможність керувати містом і злочинну поведінку під час вищезгаданої катастрофи був дуже непопулярний серед киян (але сам не звертав на це жодної уваги). У той же час саме за часів керівництва Давидова Києвом було відбудовано зруйноване місто. Виросли житлові масиви Нивки, Русанівка, Березняки. Найбільшого розвитку отримав Київський трамвай. Відбудовувалась промисловість, стали до ладу нові заводи та підприємства. У 1960 році Давидов разом з керівниками республіки перерізав стрічку на першій пусковій дільниці Київського метрополітену. За радянських часів влада назвала його іменем бульвар на Русанівці.